СТАРИЙ КОЧУБЕЇВСЬКИЙ РУДНИК ЗІ ШТОЛЬНЯМИ
Кочубеївський рудник – одна зі старих рудників півночі Кривбасу, де орендарями видобувалась залізна руда на землях пана Кочубея.
На руднику спочатку відкривається видобуток залізних руд, від чого залишився невеликий, але глибокий кар'єр. Поруч з кар'єром був відсипаний подушкоподібний відвал з розкривних порід. Відвал наразі заріс ковилою і за багато десятиліть дикий степ тут відновився у первинному вигляді. На відвалі мешкає популяція куріпки.
Рудник працював впродовж 1904-1906 рр. та у 1913-1914 роках. Рудник був малопотужний, за всі роки тут було отримано лише 57764 тонни бурого залізняку і гематит-мартитових залізних руд. За даними Едуарда Карловича Фукса склався на глибині -42 м. Висновок Е.К. Фукса: родовище багатих руд промислового значення на 1929 рік не мало. Руда вивозилася грабарками на залізничній станції «Рядова», яка знаходиться на відстані 4,5 кілометрів від рудника.
На дніщі кар'єру також були зроблені 3 підземні виробки. Унікальним є висота цих камер – до розмірів 3-х поверхового будинку. Виробки виготовлені то по пласту, то 2-ма поверхами, то рукавом в бік. Окрасою підземного ландшафту рудника є 7 розвідувальних штолень. Їх загальна довжина досягає цифри 300 метрів. Е.К. Фукс у 1929 році в книзі «О неработающих рудниках Кривбасса» відмічає: у 1913-1914 роках на кар'єрі була лише розвідка, тому вік щолень слід приписати саме на цей період. Мета штолень – розвідка паралельних покладів залізної руди у вигляді пластів. Подекуди в стелі зустрічаються старі цвяхи, на яких кріпилися шахтарські каганці. Старість щолень підтверджує спогади місцевих мешканців, про те, що вони ховалися в них у період ІІ Світової війни.
Подібної довжини, розмірів, майже ідеальної збереженості старих розробок залізної руди немає ніде на Криворіжжі. Відвідування руднику дозволяє відчути підих промислової старовини, життя та роботи гірників.
1949 рік – півроку стояла геологічна експедиція на чолі з професором Половінкіною Юлією Іринархівною (1895-1974). Професор з 1938 р. Закінчила Петроградський педагогічний інститут (1918 р.). З 1918 року геолог, зав. відділом петрографії Геологічного комітету АН СРСР. У 1920-1950-х рр. вивчала петрографію і рудоутворення Кривбасу. Засновник власної наукової школи геологів. Ймовірно, що експедиція мала за мету розвідку уранових руд Ганнівської смуги, яка є продовженням на півночі Першотравневого родовища з проявами уранової руди.
А навколо рудника розкинулися широкі простори долини ріки Жовта, Ганнівського (Кочубеївського) лісу та старого села Ганнівка.
На початку 2016 року рудник став знімальним майданчиком історичного фільму «Червоний». Тут знаходиться одна з 3-х локацій зйомок – залізний рудник. Деякі декорації ще зберігаються на поверхні та в штольні №3. У 2016 році після завершення зйомок Одеською кіностудією для індустріальної спадщини відбувся час спільної екскурсії. За той рік тут побувало понад 1 тис. відвідувачів.
