РІЧКА ІНГУЛЕЦЬ НА КАРАЧУНАХ

Фото Романа Неділько

Починається в балці біля с.Топила Знам'янського району Кіровоградської області і є самою нижньою правою притокою І-го порядку р.Дніпро. Довжина ріки 549 км. Скіфи та греки називали її «Пантікапея» – рибний шлях. В Іпатіївському літопису (1190 р.) ріку називають «Івлей». Більшість дослідників передають це слово як «вартова», «прикордонна», тобто рік, що на межі давньоруських і половецьких земель. Пізніше, назва в тюркомовному варіанті перетворилася в «Інголь». Перша назва ріки під назвою «Інгулець» датується 1552 роком. 

Живлення мішане, переважно снігове, повідь на протязі квітня-початку травня, решта року – межень, взимку і восени трапляються паводки. У зимовий період замерзає. Глибіна Інгульці на перекатах 0,2-0,6 м, на плесах – до 5-8 м. До регулювання стоку під час підвищення рівня води зростає в річці на 5-6 м, а іноді і до 8 м. 

В районі Карачунів ріка спадає з греблі Карачунівського водосховища. Ріка тут молочна, з дрібними островами та рукавами. Проте місцевість надзвичайно мальовнича. На ділянці нижче греблі ріка має численні перекати та шивери, 2 штучно створені водоспади, тому тут ріка нагадує більше гірську, ніж рівнинну.