СЕЛИЩА КРИВОГО РОГУ

З часів Київської Русі та до початку ХV століття територія сучасного Криворіжжя була заселена тюркомовними племенами, які входили до складу Золотої Орди. 

Засновником першого зимівника на Криворіжжі був героїчний козак Ріг. За легендою, отримавши в боях поранення в ногу чи втративши око, прозваний через це «Кривим», він залишив службу й оселився в місці злиття двох річок – Саксагані та Інгульця. Поступово поряд із ним селилися інші відставні запорожці, чумаки та селяни. Зимівник збільшувався, згодом став хутором, а потім переріс у село.

Новий етап в історії Кривого Рогу розпочався після ліквідації Запорозької Січі та роздачі земель у володіння російським дворянам, переселенцям з інших країн і козацькій старшині – з’являється панські села, поселення колоністів і кріпаків, перевезених із інших губерній.

У 1860 році Кривий Ріг проголошено містечком, яке завдяки вдалому розташуванню поблизу великих шляхів перетворюється на власний торговельний центр. 

Наприкінці ХІХ століття на Криворіжжі приїхали рудопромисловці та науковці для вивчення корисних копалин, відкривали рудники, а навколо них створювалися робітничі поселення.

 

СЕЛИЩЕ ГДАНЦІВКА

В межах Гданцівського рудника Акціонерного товариства «Криворізькі залізні руди» з кінця ХІХ століття існувало рудничне селище.

 В архітектурі домінували довгі одноповерхові бараки, одноповерхові та 2 двоповерхові житлові будинки (зберігся один) з сараями та погребами. У будівництві використовувалася деревина та цегла, один будинок кладений з кварциту, сараї і погреба всіх з кварциту. Спочатку селище складалося з кількох вулиць робітничої колонії, парку, адміністративної контори, школи, амбулаторії та лікарні. Його населення становили переважно поляки, які працювали на заводі Гданцівського чавуно-ливарного заводу.

У 1930–1950-х роках Гданцівка зазнала значних змін: на місці старого чавуноливарного заводу з'явився машинобудівний завод «Комуніст», а селище розширилося. Тут побудували бараки, багатоквартирні дво- і триповерхові будинки, палац культури та інші об'єкти інфраструктури.

Гданцівка залишається історичним районом Кривого Рогу, що зберігає пам'ять про становлення промисловості та життя робітників.

МІСЦЕ: Центрально-Міський район, вул. Мартіна Шимановського, вул. Болгарська.

СЕЛИЩЕ ГІРНИКІВ СТАРОГО РУДНИКА СУХА БАЛКА

Від старого селища збереглися лише 5 житлових будинків 1916 року. Знаходяться на лівому шилі балки Сухої по вулиці Балка Сухенька, №5-9. Будівлі цегляні з високими стелями. Являють історичну та архітектурну цінність.

МІСЦЕ: Кривий Ріг, Покровський район, вул. Балка Сухенька 

СЕЛИЩЕ ГІРНИКІВ СТАРОГО ШМАКІВСЬКОГО РУДНИКА

Селище для постійних робітників рудника будувалося в період 1913-1916 років. В автентичному вигляді збереглося багато житлових будинків. Частина будівлі цегляні з високими стелями, більша частина з пиляного вапняку - черепашнику. Типовий приклад поселень гірників старих рудників. Будинки являють собою історичну та архітектурну цінність.

МІСЦЕ: Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Дніпрорудна 

СЕЛИЩЕ ГІРНИКІВ «ТЕХНІЧНА КОЛОНКА» 

Є типовим зразком спадщини історичної та архітектурної щини колишнього рудника ім. Дзержинського. Складається з цегляних одно- та двоповерхових житлових будинків. Архітектурний стиль - конструктивізм. Збудовані в 1927-1928 роках. Мешкали працівники рудника. До сьогодні ці будинки також експлуатуються у прямому призначенні. Забудова селища передає історичний дух старого рудника.

МІСЦЕ: Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Технічна, 3-13 


СЕЛИЩЕ РУДНИЧНЕ РАХМАНІВСЬКОГО РУДНИКА

Типове поселення гірників побудоване у 1958-1961 рр. Народна назва селища – «Доміки», які свого часу з'явилися серед широкого інгулецького степу. Життя залишків мешканців була пов’язана з головною шахтою рудника – «Нова», яка працювала до 1982 року. Закрита шахта через вичерпання запасів багатих залізних руд. Селище відокремлене від інших частин міста й існувало фактично як окремий населений пункт. На селищі була власна лікарня, котельня, яка вже зруйнована. 

На сьогодні можна побачити вулицю селища з 2-во та 3-поверховими будинками та приватним сектором. Частина вулиці зберігають залишки бруківки. Селище в 1970-1980-х роках майже з усіх боків обсипано відвалами підприємств Південного ГЗК та АрселорМіттал Кривий Ріг, тому воно тепер знаходиться у фактичній гірській котловині техногенного походження. Прогулянка селищем дозволяє відчути дух криворізьких рудників, де й досі мешкають гірники - свідки промислового розвитку цього краю Кривбасу.

МІСЦЕ: Кривий Ріг, Центрально-Міський район, вул. Яцьківа

КОЛІШНЄ СЕЛО ПОКРОВСЬКЕ

Відоме з першої половини ХІХ століття. Після початку виготовлення залізних руд поступово зливалося з рудниками і в 1939 році увійшло до складу Покровського району міста Кривого Рогу. Й до сьогодні територія цього історичного району міста забудована одноповерховими житловими будинками. Забудова має низку відмінних рис - тут і досі зустрічаються забори, які викладені із залізної руди та аспідного сланцю, що видобувався зі скель на правому березі ріки Саксагань у Деконській петлі. Вік кам'яних заборів 100-130 років. Низка старих житлових будинків та сараїв також викладені із криворізького каменю. Доніні дійшли житлові цегляні будинки, один з яких має датування на фронті - 1908 рік. Район має архітектурне та історичне значення.

МІСЦЕ: Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Кільцева - 80-ї десантно-штурмової бригади – Волонтерів.

СЕЛИЩЕ «ВЕРХНЯ КОЛОНКА» РУДНИКА НОВОРОСІЙСЬКОГО ТОВАРИСТВА

Збудоване в проміжку 1913-1916 років. Житлові будинки призначалися для сімей осілих робітників старого рудника Новоросійського товариства. Збереглися вулиці з житловими будинками з цегли та сараї, збудовані із залізної руди червоного кольору та цегли. Селище - яскравий приклад старих гірничих поселень на Криворіжжі, яке збереглося до нашого часу.

МІСЦЕ: Кривий Ріг, Покровський район, вул. Водна, вул. Монастирська

СЕЛИЩЕ ГІРНИКІВ «АРТЕМ»

Почало формуватися на схід від рудного поля і шахти колишнього рудника ім. Кірова. Типовий образок архітектурного комплексу, який будувався в 1930-1960-х роках. Будинки селища різної висоти - від приватних одноповерхових до 3-5-типоверхових. Архітектурні стилі теж, але найкращі зразки - це неокласицизм іншої першої половини 1950-х років. Центром селища була площа Володимира Великого (до 2016 року - площа ім. Артема). У селищі мешкали працівники рудника.

МІСЦЕ: Кривий Ріг, Саксаганський район, вулиці Володимира Великого - Упіта - Харцизька - Паркова